- запрягати
- —————————————————————————————запряга́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
запрягати — а/ю, а/єш, недок., запрягти/, яжу/, яже/ш; мин. ч. запрі/г, запрягла/, запрягло/; док., перех. 1) Надягаючи упряж на коня або на іншу тварину і прикріпляючи її до воза, саней і т. ін., готувати до їзди. || Готувати віз, сани і т. ін., впрягаючи в … Український тлумачний словник
впрягати — (упряга/ти), а/ю, а/єш, недок., впрягти/ (упрягти/), впряжу/, впряже/ш; мин. ч. впріг, впрягла/, впрягло/; док., перех., у що. Те саме, що запрягати … Український тлумачний словник
запрягання — я, с. Дія за знач. запрягати 1) … Український тлумачний словник
запрягатися — а/юся, а/єшся, недок., запрягти/ся, яжу/ся, яже/шся; мин. ч. запрі/гся, запрягла/ся, запрягло/ся; док. 1) Надягати на себе упряж або щось подібне, щоб тягнути який небудь вантаж. 2) перен., розм. Братися виконувати важку або тривалу роботу. 3)… … Український тлумачний словник
запрягти — див. запрягати … Український тлумачний словник
наривати — I а/ю, а/єш, недок., нарва/ти, ву/, ве/ш, док., перех. 1) Рвучи, збирати яку небудь кількість чогось. || Зриваючи, складати, робити що небудь. 2) Рвучи, подрібнювати на маленькі частинки. II а/є, недок., нарва/ти, ве/, док. Запалюючись,… … Український тлумачний словник
перепрягати — а/ю, а/єш, недок., перепрягти/, пряжу/, пряже/ш, док., перех. 1) Запрягати ще раз, повторно або заново, по іншому. 2) Змінювати, замінювати коня або коней, запрягаючи в екіпаж … Український тлумачний словник
підпрягати — а/ю, а/єш, недок., підпрягти/, яжу/, я/жеш, док., перех. 1) Впрягати, додатково до вже запряжених коней, волів і т. ін. || перен., розм. Залучати додатково кого небудь до якоїсь справи, роботи і т. ін. 2) Те саме, що запрягати 1) … Український тлумачний словник
припрягати — а/ю, а/єш, недок., припрягти/, яжу/, яже/ш, док., перех., до кого. Впрягати додатково, на допомогу уже запряженим. || до чого, в що. Запрягати в що небудь … Український тлумачний словник
прягти — пряжу/, пряже/ш і пря/жити, жу, жиш, недок. 1) перех. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити, жарити. || Прожарювати що небудь на жаровні, сковороді. Пряжити борошно. Пряжити насіння. || перен. Піддавати катуванню… … Український тлумачний словник